- пустий
- —————————————————————————————пусти́йприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
пустий — а/, е/. 1) Нічим не заповнений (про вмістище); порожній. || Без меблів, речей і т. ін. (про приміщення). || Безлюдний, ненаселений або малолюдний. || Ніким, нічим не зайнятий; вільний. || розм. Пригот. без м яса, жирів і т. ін.; пісний. || перен … Український тлумачний словник
пустий — та, те, Св. Нічим не заповнений, не порослий, порожній … Словник лемківскої говірки
праздний — пустий, порожній … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
сьнітий — пустий (зерно, горіх) … Лемківський Словничок
вітряний — I в ітряний а, е. 1) Прикм. до вітер. || З вітром. || перен. Бурхливий, тривожний. 2) перен., розм. Легковажний, пустий. || Безтурботний, пустий. II вітрян ий а/, е/. Який діє за допомогою вітру. •• Вітряна/ ві/спа інфекційна дитяча хвороба, яка … Український тлумачний словник
порожній — я, є. 1) Нічим не наповнений, пустий (про посудину, вмістище і т. ін.). || У якому нічого немає (про простір). || Позбавлений будь яких предметів, речей, меблів і т. ін. (про приміщення). || Який не має рослин, не вкритий рослинністю; голий (про… … Український тлумачний словник
беззмістовний — а, е. Позбавлений змісту, убогий змістом; пустий. || Позбавлений рації, сенсу … Український тлумачний словник
вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… … Український тлумачний словник
дешевий — а, е. 1) Який мало коштує; недорогий. || Низький (про ціну). 2) перен. Нічого не вартий; пустий, мізерний … Український тлумачний словник
дженджик — а, ч., розм. Той, хто любить пишно одягатись, пишно одягнений; пустий, легковажний чоловік … Український тлумачний словник